Громада попрощалась з мужнім земляком - Героєм ІВАНОМ ШУМИЛОМ. Вічна шана і світла пам'ять Герою!
Сльози, щира молитва, слова прощання…
Сьогодні, 16 жовтня 2025 року, Журавненська громада провела в останню земну дорогу свого земляка з с.Новошини, мужнього Героя ІВАНА ШУМИЛА.
Рідні, друзі, духовенство, керівництво громади, односельці та жителі громади зібрались, щоб віддати шану Захиснику, який боронячи Україну, кожного з нас, поклав своє життя.
ШУМИЛО ІВАН ЄВГЕНІЙОВИЧ народився 23.06.1983 року в с.Новошини Львівської області, де і провів свої дитячі та юнацькі роки. Після закінчення Новошинської середьої школи навчався у Жидачівському ПТУ, тракторист - машиніст. Відслужив в армії. Працював на Жидачівському целюлозно – паперовому комбінаті. Не одружений.
Добрий, скромний, працьовитий, чесний, щирий, який допомагав кожному, хто до нього звертався.
ІВАН не міг стояти осторонь, коли на рідну землю прийшов московський ворог.
20 листопада 2023 року пішов свідомо, добровольцем, захищати Україну від російської навали, став до лав українського війська в складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку Донецької області. Після поранення, яке отримав в березні 2024 року на Донеччині, біля населеного пункту Богданівка, знову повернувся на передову. щоб далі, разом з побратимами, яким був опорою, надійним другом, протистояти ворогу.
Незламний, вірний, справжній Воїн. За віддану службу нагороджений відзнакою «БОЙОВИЙ ПІХОТИНЕЦЬ» в червні 2025 року.
25.09.2025 року під час виконання бойового завдання та захисту Батьківщини при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії підрозділів збройних сил російської федерації на території України в районі ведення бойових дій між населеними пунктами Вовчанськ та Білий Колодязь, Чугуївського району, Харківської області, сержант ІВАН ШУМИЛО (позивний ШУМ), кулеметник 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини А1736, отримав важке бойове поранення внаслідок прямого влучання російського безпілотного літального апарату.
10 жовтня 2025 року серце Героя зупинилося в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, після 15 днів перебування в комі.
Усі, хто прийшов провести Героя в останню дорогу, схилили голови у глибокій скорботі…
Непоправна, болюча втрата для всієї громади.
Не стало вірного сина України, що за її волю та свободу поклав своє життя.
Звучали щирі слова вдячності, шани Герою та співчуття і підтримки рідним на церемонії прощання з Захисником від голови громади Василя Вітра: «Наш Герой, ІВАН ШУМИЛО, був людиною великого серця. Добрий та щирий, скромний, працьовитий в мирному житті. А на війні – відважний, незламний та нескорений. Він не шукав слави та медалей, не очікував гучних слів подяки — він просто робив свою справу, бо не міг інакше, бо був справжнім патріотом. Вірний військовій присязі, своїм побратимам, до останнього захищав Україну від клятого ворога. Його ім’я, як і імена кожного нашого полеглого Героя, знатимуть та пам’ятатимуть всі покоління українців. Наш мужній земляк є прикладом для кожного з нас, нашою гордістю та нашим болем…»
Скорботна процесія провела загиблого Героя в останню земну дорогу, до місця останнього спочинку на місцевому кладовищі. Сестрі Героя вручили Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини. На честь нашого Захисника гучно пролунав трикратний стрілецький салют…
Тепер наш Герой – навічно з небесною вартою.
Тепер він - навіки в наших вдячних серцях і молитвах.
Вічна слава. шана та пам'ять Герою ІВАНУ ШУМИЛУ!
Слава Україні! Слава її Героям!
