Пам’ятаємо кожного і кожну… У с. Володимирці в День Незалежності України відкрили та освятили Меморіал Героям
Наша свобода та незалежність, здобута в тяжкій тисячолітній боротьбі, сьогодні захищається найвищою ціною - життями нескорених відважних Героїв. Вони до останнього подиху стоять за Україну, щоб в нас було вільне теперішнє і майбутнє.
Вшанування пам’яті Героїв - вияв безмежної вдячності нашим полеглим Воїнам, які любов до України, до рідного народу поставили понад усе. Це наша спільна відповідальність, наш святий обов’язок.
24 серпня 2025 року ,символічно в День Незалежності України, в с. Володимирці відбулося урочисте відкриття та освячення Меморіалу Героям - загиблим Воінам-землякам, які віддали своє життя за Україну, її волю і незалежність.
Рідні, близькі, духовенство, депутати, представники місцевої влади, односельці, військовослужбовці, жителі громади чисельно зібрались на урочистій церемонії вшанування пам’яті Героїв.
Настоятель місцевого храму отець Петро провів молебень за полеглими краянами – Героями.
Спільно молились за душі полеглих Захисників, в скорботі згадуючи кожного, кого уже немає з нами, але чиї імена закарбовані в наших серцях, чия відвага і жертовність назавжди у нашій пам’яті.
Після освячення і підняття Прапора, відбулось освячення світлин полеглих Героїв - земляків.
В очах присутніх– сльози…
Обличчя наших Воїнів…
Усміхнені, сильні, живі…
МИКОЛА МАСІН. 50 років. З 2018 року воював в ООС на Донбасі. Під час повномасштабної війни став до лав Збройних Сил України у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Загинув 04.03.2023 року в бою біля села Білогорівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю « Лицар бойового чину» (посмертно).
ІГОР БАБІНЧУК. 31 рік. Заступник командира 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону однієї з військових частин. За час служби отримав низку нагород і подяк, медаль за активну громадську позицію та патріотизм, особисту мужність під час захисту Державного Суверенітету. Загинув 12.08.2023 року у тяжких боях з російськими окупантами у с.Роботине Пологівського району Запорізької області Посмертно Захисник нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
ІВАН ШЕМЕНЄВ. 32 роки. Брав участь в АТО. 1 березня 2022 року з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів, повернувся на службу у ЗСУ.. Молодший сержант, старший стрілець десантно-штурмового відділення військової частини. Загинув 22.09.2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу Кліщіївки на Донеччині. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
ВОЛОДИМИР ІВАНИК. 38 років. Воював на сході України у 2014–2016 роках. У березні 2022 року в складі 10 окремої гірсько - штурмової бригади став на захист України від російського ворога. Загинув 03.12.2023 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області.
ОКСАНА ДЕМЧУК. 35 років. З 06.01.2023 року стояла на захисті України в складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Стрілець, помічник гранатометника на псевдо «Гуцулка». Нагороджена нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (27.09.2023р.) Загинула 03.05.2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області.
АНДРІЙ ЗВАРИЧ. 35 років. 17 січня 2024 року став на захист України в складі 67 окремої механізованої бригади ЗСУ. Виконуючи бойові завдання в Донецькій області, 30.08.2024 року отримав тяжке поранення під населеним пунктом Новосадове Краматорський район. Проходив лікування в Києві, та, на жаль, 20.09 2024 року перестало битися серце безстрашного Воїна.
Вручені прапори рідним Героїв…
У серцях рідних — незагоєна рана і пекучий біль. Але також — гордість. Безмежна, глибока гордість за своїх синів, дочок, чоловіків, сестер, братів, батьків, котрі захищали Україну, всіх нас ціною власного життя.
Схиляємо голови перед рідними полеглих Героїв. Ніякі слова не здатні загоїти цей біль. Але є наша пам’ять і наша щоденна вдячність. Є наш обов’язок жити гідно — заради тих, хто вже не з нами.
Покладені живі квіти…
Запалені лампадки, як символ незгасимого світла подвигу Героїв…
Світла, що горить у наших вдячних серцях ...
Продовжив церемонію виступ – реквієм, присвячений памʼяті полеглих Героів за участі школярів та церковного хору с. Володимирці.
Проникливі слова віршованих рядків, прочитаних сестрою полеглого Героя ІІГОРЯ БАБІНЧУКА Анастасією пронизили болем серця присутніх.
Журавель летів у небі
Над домівкою й селом,
І побачив він матусю-
Йшла по воду із відром
Закричала слізно пташка,
З висоти спустилась вниз,
Щоб почула його мамка:
-Я твій син,поглянь у вись!
Він літав,курилка в плачно
А матуся вся в сльозах
На журавлика дивилась
Радість й смуток у очах
Сину,сину! Моя пташко!
Я ж тебе чекаю
В невідомості так важко!
Я живий,як бачиш мамо.
Лише маю два крила,
Дрон а бліндаж влучив прямо
Й наступила всюди тьма.
А коли відкрив я очі
Небо синє навкруги,
Білий день,немає ночі
Світлі янголи з крильми.
Ти не плач матусю,рідна
Повертаюсь в небеса
Незабаром прийде сніжна
З завірюхами зима,
Ти чекай мене весною,
Прилечу лиш сніг зійде
Тож прощаюся з тобою
Зачекалось небо вже.
Воїн Леонід Гусаченко у своєму виступі наголосив, що ми продовжуватимемо гнати цю російську нечисть з нашої землі. Наші душі зранені, але ми будемо боротися до перемоги.
Про біль та горе втрат, які завдає кровопролитна війна нашим родинам, нашій Україні, про вдячність за захист, про молитву та вічну пам'ять про полеглих Героїв у своїх словах до присутніх сказав голова громади Василь Вітер. «Цей меморіал – це місце пам’яті, любові та вдячності нашим полеглим Героям-краянам. Місце, де ми можемо в тиші і молитві, дивлячись на світлини, згадати тих, хто без вагань став на захист Батьківщини, віддавши найдорожче. Нехай їхній подвиг стане моральним орієнтиром для кожного з нас».
Щирі, зворушливі слова подяки і шани полеглим Воїнам лунали від учнів школи та їхній пам’яті присвячувались патріотичні пісні у виконанні учнів та церковного хору.
Депутат Василь Ємець щиро подякував всім, хто взяв участь в урочистій церемонії відкриття Меморіалу. та вшанував наших Героїв. Наші Воїни - земляки віддали життя, щоб ми могли жити у вільній країні. І ми — зобов’язані пам’ятати.
На завершення урочистого мітингу – реквієму церковний хор виконав Духовний Гімн України «Боже великий, єдиний».
Меморіал Героям став свідченням жертовності та героїзму тих, хто поклав життя за свободу та волю рідної землі, рідного народу. Нехай кожен, хто проходить біля Меморіалу, зупиниться, згадає і промовить: «Дякуємо! Ви - наші Герої назавжди! Герої не вмирають!»
Слава Україні! Героям Слава!
