Трудові відносини в умовах воєнного стану
Цим законом визначаються особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. На період дії воєнного стану Закон обмежує деякі конституційні права і свободи громадян.
Отже, що він передбачає
роботодавцям укладати з новими працівниками термінові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;
роботодавцеві на період дії воєнного стану перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії);
звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності або відпустки (крім декретної та з догляду за дитиною) з першого дня після завершення непрацездатності або відпустки;
працівникові у зв'язку з веденням бойових дій у районі його роботи розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого терміну попередження (за винятком примусового залучення до суспільно корисних робіт або на об'єктах критичної інфраструктури).
Тепер тривалість робочого часу працівників може становити до 60 годин на тиждень.
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
У разі неможливості виплати зарплати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність.
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення термінів оплати праці, якщо доведе, що причиною стало ведення бойових дій та інші обставини непереборної сили.
Закон також дозволяє відмовити працівникові в наданні будь-якого виду відпусток, окрім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами й відпустки з догляду за дитиною, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах, що належать до критичної інфраструктури.
Водночас упродовж періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може без обмежень надавати відпустку без збереження заробітної плати.
