Журавненщина попрощалась з Героєм українсько-російської війни
21 березня в Журавненській громаді попрощалися із загиблим захисником України, капітаном Шевченком Русланом-Романом Васильовичем, який віддав своє життя в бою з російськими окупантами.
Він загинув 17 березня в бою під Харковом під час виконання бойового завдання.
У Руслана-Романа Шевченка залишилися дружина та матір.
Чин поховання захисника України пройшов у с.Чертіж, рідному селі дружини Героя із військовими почестями.
Сотні мешканців громади прийшли попрощатися із мужнім офіцером, висловити свою повагу і шану нашому воїну та його рідним.
Побратими, друзі, представники місцевої влади та жителі громади низько схилили голови перед загиблим Героєм, не стримували сліз дивлячись на згорьовану матір, дружину та рідних. Біль смутку пронизав кожне серце, а разом з тим примножив впевненість, що ніхто не забуде і не пробачить цю орду рашистів, воєнних злочинців та підлих вбивць. Не сумніваємось, що скоро ми побачимо лютий кінець цієї держави-агресора, зграї цих злочинців.
А сьогодні ми дякуємо Русланові, великому і славному воїнові!
Ми дякуємо, вам, дорога родина!
Вічна шана і слава тобі, Героє!
Шевченко Руслан-Роман Васильович народився 24 вересня 1976 року в с. Літки Броварського району Київської області. Навчався в Літківській середній школі. По закінченні школи вступив до Київського інституту Сухопутних Військ, звідки був направлений на службу на Яворівський полігон. Прослужив у лавах Збройних Сил України п’ять років та отримав звання капітана. У 2003 році звільнився у запас.
Працював у міжнародній німецько-українській компанії ТОВ «Лойко Україна», де його цінували як високопрофесійного спеціаліста.
У 2009 році зустрів свою долю - дружину Галину, з якою прожив щасливих 13 років в місті Буча Київської області, яке так безжально розгромили вороги.
У перші дні війни привіз дружину до батьків у с.Чертіж, а сам добровільно пішов до Львівського обласного військкомату, записався в ряди української армії, був відправлений до військової частини в м.Дрогобич, а звідти на передову лінію захисту м.Харків. Руслан-Роман Шевченко пішов захищати Батьківщину від загарбників зі словами «Хто як не ми!».
Щирі співчуття рідним та близьким загиблого. І хоча місцем спочинку воїна стала не рідне місто Буча, де зараз ідуть інтенсивні бойові дії, ми, як громада, українці, завжди пам'ятатимемо та шануватимемо усіх своїх героїв.
Руслан-Роман Васильович Шевченко назавжди залишиться Героєм в наших серцях.
