Звертаємо увагу роботодавців на неприпустимість використання найманої праці без оформлення трудових договорів
Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.
Нелегальна зайнятість – це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.
Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Проте слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється.
Що стосується «тіньової» заробітної плати, або так званої заробітної плати «в конвертах».
Інколи підприємства (особливо це стосується малого бізнесу) платять своїм працівникам дві заробітні плати: офіційну і неофіційну. Це вигідно роботодавцю, і працівник, ніби, не ображається, оскільки йому надається можливість заощадити на податку з доходів фізичних осіб. Тільки ось ні керівники таких підприємств, ні їх працівники не замислюються про ті наслідки, які можуть виникнути.
Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.
Отримання заробітної плати в «конверті» – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян. Адже нарахування страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення потреби у придбанні, будівництві чи ремонту житла, навчання або лікування, громадянам, що отримують зарплату «в конверті», буде вкрай важко отримати кредити потрібного розміру.
У разі вивільнення у випадку скорочення чисельності або штату працівників, або ж при виникненні проблем зі здоров’ям, працівник не отримає компенсаційних виплат і оплати лікарняного листа, або вони розраховуватимуться тільки з офіційної, малої заробітної плати.
Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що: вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці; не буде доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні, а також індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу інфляції; не буде вихідної допомоги при звільненні працівника через скорочення штатів; не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника; не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку; не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці); не буде права на охорону праці; працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу та багато інших негативних наслідків.
Роботодавець, який не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від поставлених завдань, неетичну поведінку. Не можна виключати й того, що роботодавець ризикує натрапити на аферистів, внаслідок чого понести фінансові втрати.
Окрім того, за кожного неоформленого працівника законом передбачена штрафна санкція у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат.
Через високий рівень тіньової зайнятості держава втрачає доходи, які можна було б спрямувати на реалізацію програм соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення добробуту громадян. Це зумовлює необхідність підвищення податків для підтримки державних витрат і надання соціальних послуг населенню, що, відповідно, є додатковим податковим тягарем для суб’єктів господарювання. Тобто, незадекларована праця створює замкнене коло, коли роботодавець, не оформлюючи легально працівників, намагається ухилитися від податків, але тим самим наражається на додатковий податковий тягар.
Дуже важливо, щоб роботодавець, виступаючи в ролі податкового агента працівника, утримував та перераховував до відповідних фондів із заробітної плати єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Зокрема, сплата роботодавцем ЄСВ, включає відрахування до всіх «соціальних фондів» та є передумовою для отримання виплати застрахованим особам матеріального забезпечення у разі настання відповідних випадків.
Відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413),повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із
таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного
підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного
документообігу та електронних довірчих послуг;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
З метою наведення порядку в сфері оплати праці були внесені докорінні аміни до статті 265 Кодексу законів про працю України щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.
Якщо раніше до роботодавців за порушення трудового законодавства інспектори з питань праці могли застосовувати тільки адміністративні санкції, то відтепер все змінилось: крім адміністративних, з’явились і фінансові санкції, і розміри їх вражають! До речі, ці штрафи накладаються не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.
Тож закликаємо ВСІХ роботодавців та громадян зробити крок назустріч суспільству – легалізувати найману працю та відмовитись від «чорної» зарплати в «конвертах».
